* » » Фідер на дальній дистанції

**

Фідер на дальній дистанції

Фідер на дальній дистанції


Вудлище

Скажу відверто, більшість вуглепластикових фідерних вудлищ в категорії “хеві” (до 100 г) та “екстра хеві” (до 120 г) мені не до вподоби – такі собі ручки від швабри. Нехай це буде така моя суб’єктивна думка, хоча причина певно в тому, що мені просто не потрапляв до рук якісний фідер “хеві”. Одного разу в телепередачі Рекса Ханта про морську риболовлю було зауважено, що для ловлі баракуди на “доріжку” необхідно винятково склопластикове вудлище, бо тягарці перевищують 200 г, хижак клює різко і т.д. І хоча я не дуже полюбляю цю телепередачу, в якій Рекса Ханта значно більше, ніж самої риболовлі, але інформацію зауважив. Дійсно, прикинув я, для дальнього закидання потрібно, щоб вудлище мало параболічний (або напівпараболічний) лад для стартового потужного ривка. Отже вудлище вибрано – Salmo Taifun Heawy Fider 3,60 m, 80-100 g. Згодом мені це вудлище видалося повністю придатним для дальнього закидання, лише трохи заважким.


Треба буде пошукати композитне вудлище з такими ж характеристиками, але легше. Хоча питання ваги вудлища актуальне лише в моменти дуже активного клювання.
Після тривалого розглядання під лупою кілець вирішено було поміняти лише перше від котушки кільце на значно більшого діаметру, і встановити його на 20 см далі від котушки.
Є ще одна суттєва перевага недорогого склопластикового вудлища, вже із галузі психології: дальнє закидання вимагає максимальної енергії стартового ривка. Свідомий чи підсвідомий страх зламати дороге вудлище не дає вам замахнутися “зі всієї дурі”. А от з відносно дешевим вудлищем ви себе відчуваєте значно впевненіше.

Коротко про технологію закидання: відводимо вудлище назад за праве плече, звис жилки – до 50 см, годівницею торкаємося до землі, плавно прискорюємося, але в положенні “2 година” прискорення збільшуємо, так щоб вийти на максимум прискорення в положенні “12.30 - 12 година”, тут вудлище максимально напружене, далі йде постріл і направлення польоту годівниці. При польоті вудлище тримаємо в одну лінію із збігаючою плетенкою. Через деякий час, коли з’являться навики, слід навчитися пригальмовувати плетенку перед самим приводненням годівниці, щоб вона входила в воду акуратніше. Зрештою, зрозуміло, що теоретично це пояснити дуже важко, вудку в руки – і вперед!
Окремо хочу сказати про фідерні кінчики.

Однозначно – ставте найжорсткіший кінчик, який у вас є. На чутливості це позначиться, згодний, але ж ви не плотву 70-грамову збираєтесь ловити зі 100-метрової дистанції... Жорсткий кінчик надає вудлищу “правильніший” лад, стрункий і пружний. Вудлище працює як справжня парабола, лише трохи заломлена на кінчику. З м’яким кінчиком вудлище кидає набагато гірше – і ближче, і сказати б, розбалансовано. Зрештою, спробуєте.


Плетенка

Зрозуміло, що про жилку треба забути – чим тоншу плетенку ми ставимо, тим дальше закидання. Крім того, мінімальна розтяжність плетенки забезпечує чітку сигналізацію та результативну підсічку навіть на 100-метровій дистанції. Після кількох спроб і помилок з грандіозними “відстрілюваннями” зупинилися на плетенці Salmo Elit Braid 0,14 мм. Такий діаметр оптимальний для годівниць від 70 до 100 г. Якщо ж ви ловите на водосховищі, де немає течії, або на легші годівниці, ставте плетенку 0,12 мм, але для цього необхідно мати навики плавного і потужного прискорення вудлища під час закидання. Є інформація про успішне використання Fire Line, ця плетенка значно жорсткіша за салмовську, візуально FL 0,1 дорівнює 0,12 Salmo EB.
Спочатку пробували в’язати шок-лідери (перші 8 метрів жилки 0,28, далі плетенка).

При закиданні саме шок-лідер брав би на себе основне навантаження, а далі тонша плетенка (0,12 мм) легко би збігала, збільшуючи дальність закидання. Але мені дуже не подобається звук, з яким вузол шок-лідера проходить в дрібних кільцях фідера. Можливо, для ловлі з шок-лідером варто поміняти всі кільця на більшого діаметру, включаючи кільця на фідерному кінчику. Або інший варіант – на шок-лідер йде плетенка 0,14 мм, на основну – 0,12 мм. Вузлик на плетенці значно менший, ніж на жилці і легше проходить через малі кільця.
Товщина плетенки також питання критичне на сильній течії. Якщо при використанні жилки нам доводилося ставити годівниці 70-80 грам, щоб їх не зносила течія, то з плетенкою 0,14 в тих самих умовах 50-60 грам стоять на дні “мертво”.


Котушка

Питання цього пристрою - принципове. Саме від якості намотки плетенки в значній мірі залежить дистанція закидання. Що таке “якість намотки”? Мова йде про рівномірне, без провалів, горбиків і петель намотування. Відомо, що цей показних дуже високий в дорогих котушках Shamano, Daiwa і т.д. А що робити нам смертним? Я встановив котушку Salmo Diamond CBS, в товариша – дешева китайська з невідомим брендом. Після десяти закидань – в товариша дві “бороди”. В мене все гаразд. Єдине, що мені видалося підозрілим: не дуже рівномірний нижній край, треба буде на низ шпулі вклеїти пластиковий кружок. Проте реальних проблем в мене не виникло з цією котушкою до цього часу. Проблеми зникли і в товариша, коли він поміняв котушку на Salmo Diamond XRA. Не сприйміть все сказане за рекламу – ми тестували те, що мали під руками. Гадаю, що практично будь-яка котушка в ціновій категорії від 150 гривень мала би більш-менш коректно намотувати плетенку. Звичайно, алюмінієва шпуля – обов’язково, твердосплавне покриття бортика шпулі і ролика жилковкладача – дуже бажано. Не забувайте змазувати ролик жилковкладача, адже навантаження серйозні. В ролику повинен бути підшипник. Передаточне число бажано 6 і більше, адже доведеться часто і багато “маслати”. Більша за діаметром шпуля швидше намотує, діаметр шпулі треба співвідносити з розміром першого кільця на вудлищі.
Ще один нюанс: при закиданні плетенки 0,12 мм можна серйозно поранити палець, яким ми притримуєте плетенку. Перемотайте його (палець) водостійким лейкопластирем.
Оскільки плетенка має мінімальну пружність, цікаво було б спробувати для наших потреб мультиплікатор. Але це – в перспективі.


Годівниця

З автомобільної практики відомо, що на швидкостях від 100 км опір повітря збільшується в кубічній (!) пропорції. Аналогічно і для дальнього закидання – аеродинамічні показники годівниці та фідерного монтажу мають визначальне значення! Спочатку ми спробували стандартний монтаж – “квадратна” годівниця, пластиковий відвод. Такий монтаж після потужного вильоту просто на очах втрачав швидкість. Далі 60 метрів не докидаєм. З кашою – ще менше. Знімаємо відвод взагалі, монтаж з жилки “симетрична петля”. Значно краще, але котушка з підвантаженим дном летить “як праска”, рискаючи і перевертаючись в польоті. Як виявилося, відвод “забирав” мінімум 10 метрів дистанції. Хоча не варто сперечатися, що петлі з жилки досить часто заплутуються з повідком, на відміну від відвода, тим більше на дальніх дистанція. Де ж вихід?
Наступний вид годівниць – з центрально розміщеним тягарцем (без відвода) дав значний приріст в дистанції (рис 1.). 90 метрів взято!


Фідер на дальній дистанції


Проте такі годівниці виявилися виготовлені з не дуже якісного дроту, який гнеться і швидко ламається. Тому верхнє і нижнє кріплення ми переробляли на товсту плетенку. Незважаючи на вражаючу дальність, така годівниця легко котиться на течії, тому для ріки не дуже підходить.
І, нарешті, рекордсмен! Циліндрична годівниця, закрита з обох боків свинцевими тягарцями з пластиковою трубочкою по центру (фото 2).


Фідер на дальній дистанції


Незважаючи на рекордну дальність, така годівниця взагалі не пристосована до відводу і котиться на течії ще краще, ніж попередня. 97 метрів, але ні часу, ні бажання немає – хочеться вже й рибу половити, а не махати вудлищем, вражаючи місцевих мешканців та розганяючи чайок.


“Концепт-кари”

Отже, зрозуміло, що годівниці, які мають найкращі аеродинамічні показники погано пристосовані для ловіння на течії – центрально розміщений груз та циліндрична форма призводять до того, що годівниця на течії котиться по дну. Ідеальна для течії годівниця – трикутна (фото 3) з підвантаженим одним боком летить так само погано, як стандартна “квадратна”.


Фідер на дальній дистанції


Крім того, без використання відводу отримуємо значний відсоток “заплутуваності”. Чи є вихід з такої ситуації? Ми проявили наші “кулібінські“ таланти і спочатку придумали годівницю з “імплантованим” відводом. Вийшло просто і ефективно: згин відводу, який жорстко закріплений в сітці годівниці не дає системі котитися на течії (фото 4).


Фідер на дальній дистанції


Аеродинаміка покращилася відносно стандартної системи з окремим відводом.
Політ раціоналізаторської думки привів нас до годівниці-літака, яку ми назвали “концепт-кар”. Суть винаходу проста: якщо без відводу не обійтися, то краще його використати як крило-стабілізатор. Отже, годівниця з центральним тягарцем забезпечує дальність, відводи виконують трійну функцію: стабілізують годівницю в польоті (або принаймі не перешкоджають польоту), відводять повідок від основної жилки для запобігання заплутуванню, стопорять годівницю на дні при сильній течії. Треба, напевне, запатентувати... (фото 5).


Фідер на дальній дистанції


Годівниця названа так, тому що до кінця вона не випробувана. Крім того, є підстави думати, що така годівниця буде чіпляти на себе водорості при зворотному підмотуванні, а також чіплятися за каміння і корчі. Можливо, варто відвод виготовити з еластичного кембрика.Тож запрошуємо всіх до вдосконалення.
Ідеальною з точки зору аеродинаміки є годівниця ручної роботи (фото 7.), яку побачив на сайті www.salapin.ru. Але проблему заплутуваності і стійкості на течії все одно треба якось вирішувати.


Фідер на дальній дистанції


Зрештою, як пишуть на форумах “продвинуті” фідерщики, про відвод треба забути, і використовувати різноманітні петлі – симетричну, несиметричну, патерностер. Мовляв, відвод погіршує чутливість снасті, риба його більше боїться і т.д. Не знаю, можливо тут і є доля правди, але покращення клювання на 10% нівелюється тими же 10% заплутування оснастки при закиданні. Особливо – при далекому закиданні, де швидкість польоту приманки така, що набігаючий потік повітря будь-яку петлю з повідком притискає до основної плетенки і в результаті – заплутування. А от завдяки відводу – не притискає. Відводи – теж поле для винахідництва. Для покращення їх аеродинаміки можна їх виготовляти з дуже тонкої металевої трубки, робити пласкими або еластичними.

В наступному номері спробую використати для наших потреб сучасні карпові монтажі - там є і еластичні відводи, і кілька бусинок, які виконують функція протизакрувателя і т.д. Взагалі без відводу можна застосувати типову карпову годівницю (фото 6.), один з варіантів типу «method». В таку годівницю набивається каші стільки, щоб вона виступала над арматурою. Гачок з наживкою (перловка, кукурудза, хробак, кілька крупних опаришів) втикається в кашу, тому при польоті годівниці не заплутується.

Фідер на дальній дистанції


Сьогодні в магазинах можна знайти і типову «ставкову» фідерну годівницю (фото 8). З максимально і симетрично вкороченим відводом вона летить досить пристойно. Зрозуміло, що тут також гачок з наживкою втикається в кашу. Як це не дивно, але в моїй практиці було кілька випадків, коли риба (карась, лящ) клювала виключно «на пружинку», ігноруючи тонкі фідерні монтажі. На гачок при застосуванні двох наведених вище типах годівниць можна ставити «лошарик» - пінопластову кульку. Але тоді вже дещо втрачається сама суть фідерної риболовлі, і вона стає більше схожа на традиційну «спінінгову».
Фідер на дальній дистанції


Проблема стійкості котушки на течії теж не така проста – її можна вирішити не лише формою годівниці, але й монтажом спеціальних гнучких і пружних “вусів”, які перешкоджають перекочуванню годівниці, але не заважають її витягати.


Повідки, гачки

Універсальним діаметром для повідка вважаю 0,14 мм з жорсткої пружної жилки (strong). Взимку, або під час слабкої активності риби - 0,12, але треба бути дуже акуратним при виважуванні. Плетенку на повідок не ставлю - через її м’якість (пружна жилка краще відводиться вбік при польоті). Основні обриви повідка при ловлі середньої риби (від 800 г) стаються через те, що риба, смикаючись на гачку, обриває жилку через важку годівницю. Отже, годівниці від 80 грам і більше варто монтувати не безпосередньо на жилку чи відвод, а через 5-7-сантиметровий відрізок спеціальної гуми («Power Gum» або «штекерна» гумка).

Гачки використовую різноманітні - від 14 до 9 номера, залежно від ротового апарату потенційної здобичі - Hayabusa, VMC, Owner, Cobra, Mustad. Ловлячи впроводку або на «ближній» фідер, я полюбляв гачки, виготовлені з тонкого дроту - на ньому мотиль, опариш чи хробак довший час залишалися живі та активні. Але з «дальнім» фідером, коли ви виважуєте рибу із 100-метрової дистанції із 100-грамовим тягаром, тонкий гачок прорізає губи і дуже часто вискакує з риби за кілька метрів до берега. Особливо це стосується рибця і ляща, в «хоботах» яких погано тримається тонкий гачок. Тому ставте гачки з товстішого дроту, і чутливо відлагоджуйте фрикціон.

За моїми спостереженнями, риба (особливо малоактивна) побоюється фідерної контейнерної годівниці, і досвідчені рибаки знають, що повідок треба подовжувати. В стандартній ситуації куплений відвод я вкорочую десь наполовину і в’яжу повідок від 40 до 50 см. Для обережного ляща повідок збільшують до 1 метра. Щоб такий повідок не заплутувався, треба монтувати «необрізаний» довгий відвод.
Повідок монтується винятково через вертлюжок, інакше після десятка закидань отримаємо «скрутку». Цікавий факт: подовживши повідок до 70 см і нажививши гачок двома крупними опаришами, ви отримуєте напівспінінгову снасть. При зворотній підмотці два опариша працюють як крила пропелера, приваблюючи головеня та окуня. Головне - щоб при клюванні спрацював фрикціон, інакше тонкий повідок не витримає. Але це вже -екзотика, хоча там, де багато хижака, такі випадки трапляються дуже часто.

Ловимо на дистанції

Зрозуміло, що кидати на 100 метрів – не самоціль, а вихід з критичного становища, коли риби під берегом немає. Отже ми і розглянем кілька таких ситуацій, де без дальнього закидання не обійтися. Насамперед таке виникає на водосховищах, особливо з рівним дном з повільним пониженням. На таких ділянках середня і крупна риба зупиняється нечасто. Якщо вдається знайти звал в глибину (затоплене русло) на дистанції до 100 м – це якраз наш випадок! Зрозуміло, що проміряти дно доведеться з човна ехолотом, або простим глибиноміром. Якщо ви вже на човні, то загодуйте знайдену брівку і поставте буйок з порожньої пластикової пляшки – орієнтир при такому далекому закидані вам не зашкодить. На таких ріках як Дністер (в середній течії ширина до 120 м) часто виникає потреба ловити з-під протилежної берега – на дальній брівці. На течії старайтеся максимально високо ставити фідер – чим менше плетенки буде у воді, тим менше буде зносити годівницю. Якщо є можливість – також ставте буйок і підводну годівницю (невеличкий металевий садок з кормом). Зрештою, якщо вже закладена стаціонарна годівниця, то на снасті можна обмежитися лише тягарцем, хоча тут вже все буде сильно залежати від вашої точності.

Якщо немає можливості ставити стаціонарні годівниці, використовують ще такий метод: проміряють дно за допомогою поплавця-маркера, який зачеплений на гачку фідерної снасті. У визначеному місці, де знайдено перепад, снасть залишають, щоб поплавець плавав на поверхні і обстрілюють його із спеціальної рогатки зернами кукурудзи, перловки або невеликими кульками прикормки. Потужні рибальські рогатки легко стріляють на 60-70 метрів.
На дистанції я би радив використовувати висококалорійний корм, адже зграї риб на віддалі від берега чисельні, і їх треба не лише привабити, але й втримати. Варений горох тут на першому місці. Якщо він вийшов занадто рідкий, загустіть його меленим насінням коноплі або висівками. Така суміш буде легко розмиватися навіть в холодній воді. Парене пшоно, варена перловка, консервована кукурудза, шматки крупних хробаків – крупні часточки корму дають аргументовану надію, що до вашої годівниці підійде крупна риба.

При дальній ловлі на фідер (як зрештою і при інших фідерних видах ловлі) важливо не порушувати ритм загодовування. Незважаючи на те, що вам доводиться за щораз вимотувати мало не всю плетенку, снасть не повинна затримуватися у воді. Закидання – пауза – посмик-підсічка – витягування. Посмик робимо, щоб корм лишився на дні, підсічку – зрозуміло коли.

При початковому загодовуванні (поки не викинуто мінімум 2 кг прикорми) пауза складає 5 хв, пізніше можна розтягнути задоволення до 10 хв. Якщо на прикормку підійшов короп – вирішуйте самі, паузу можливо треба ще подовжити.
Наприкінці хочеться зауважити, що дальні горизонти обловлювати варто лише тоді, коли ви точно знаєте, що ближче немає цікавих нерівностей дна, де могла б бути риба. Підводні мисливці знають, що на середніх та малих водоймах риби на фарватері зазвичай немає: все життя вирує під берегом – тут і корм, і мальок, і сховок. Щоб риба вирушила на середину водойми потрібні дуже важливі причини: різке падіння рівня, передосіннє охолодження води на мілинах, велика кількість рибаків на берегах, сезонні міграції прохідних видів і т.д. Також не забувайте, що в стоячих водоймах влітку відбувається температурне розшарування води і на великих глибинах стоїть холодна і бідна на кисень вода.
...Світовий рекорд на дальність закидання (спеціальними морськими “сюрфовими” вудлищами) становить близько 250 метрів! Так що є до чого прагнути, лише вважайте на птахів та низько літаючі авіалайнери.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь>
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться
title="datalife engine">datalife engine
либо войти на сайт под своим именем
Добавить

Комментарии

МАГАЗИН БЕРЕГ
НАША ГРУППА
НОВОСТИ
АРХИВ НОВОСТЕЙ
Май 2020 (20)
Апрель 2020 (10)
Февраль 2020 (10)
Январь 2020 (10)
Декабрь 2019 (8)
Ноябрь 2019 (12)
Кто ONLINE
Сейчас на сайте: 7
Гостей: 7

Пользователи: 
- отсутствуют

 Последние посетители: 
ОПРОС

Нужна ли сайту группа в социальных сетях? Для общения рыбаков!

Да
Нет
Результаты
 
СЧЕТЧИКИ
Экстремальный портал VVV.RU
 
ПОПУЛЯРНОЕ
НОВОСТИ В МИРЕ
НОВОСТИ В МИРЕ
РЕКЛАМА
ВИДЕО О РЫБАЛКЕ
НОВОСТИ В МИРЕ
КАЛЕНДАРЬ
«    Сентябрь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930 
НАШ QR-КОД
НОВОСТИ В МИРЕ